###Підсумки виступів ФК Оболонь у першій частині сезону-2012/2013 ###

Підсумовуючи невизначеність

Під кінець осінньої частини змагань в Першій Лізі ледь не головним ньюзмейкером змагань стала київська "Оболонь". І, як не прикро, це було пов'язано зовсім не з тим, що біло-зелені демонстрували на футбольному полі, а з ситуацією в середині клубу. Спершу з'явилися чутки про не виплату зарплатні гравцям, згодом чутки підтвердилися, потім "Оболонь" не змогла приїхати в Чернівці, а в останньому турі лиши за власний кошт в дуже ослабленому складі зуміли дістатися до Армянську. Вже після початку зимової паузи була опублікована офіційна заява ПАТ "Оболонь" про відмову фінансувати ФК "Оболонь" і заява ПФЛ про борги клубу та звернення до комісії з атестації кубів щодо зняття "пивоварів" з чемпіонату. Одночасно з цим пішла інформація про заснування колишнім почесним президентом ФК "Оболонь" і топ-менеджером ПАТ "Оболонь" нового клубу. Хоч наразі ця інформація офіційно не підтверджена.

В цій історії найбільш помітною стала фігура віце-президента клубу Олександра Алімова. Вболівальники клубу не один раз з трибун в грубій формі пропонували функціонеру залишити клуб, вивішували банери, обліпили стадіон стікерами. І ці дії були цілком обґрунтованими. Ім'я Алімова стало відоме широкому загалу в наприкінці 2009 року коли "Оболоні" з широким розголосом залишив Юрій Максимов. Тоді фахівець який вивів команду в Прем'єр Лігу і вдало в ній стартував (запам'яталася в першу чергу виїзна перемога над "Металістом" і феєрична домашня перемога над запорізьким "Металургом" і подальший допінговий скандал) після відставки відкрито звинувачував саме віце-президента. Ще за півроку до цього було опубліковане інтерв'ю тоді гравця "Волині" Михайла Гурки, який тоді перейшов в луцьку команду саме з "Оболоні". Тоді захисник ситуацію в колишній команді назвав дивною, оскільки президент ставить задачу підвищення в класі, а вона нікому крім самого президента і тренеране потрібна, особливо віце-президентам. В інтерв'ю не називалися імена, але близьким до клубу людям вже тоді було ясно що мова йде саме про Олександра Алімова і Олексія Злотоябка. Нічого конкретного, про тіньову діяльність цих людей так і не було сказано, проте чуток було досить багато. Проте це лише чутки, які не мають жодної юридичної підстави і вони не обов'язково правдиві. Тим не менш в офіційній заяві ПАТ "Оболонь" розміщеній на офіційному сайті клубу говорилося, що клубні функціонери не надали змоги інвестору проводити аудит, що було ледь не головною причиною відмови від фінансування клубу.

Дивна ситуація точилася і в міжсезоння, коли Олександр Слободян неодноразово заявляв, що через давній скандал з договірним матчем треба ввести санкції щодо львівських "Карпат". а їх місце ПЛ має зайняти "Оболоні". В такій ситуації почесний президент намагався зберегти лідерів команди. Але ще до того, коли стало зрозуміло, що Лозанський суд переніс розгляд справи і "Оболонь" гратиме в Першій Лізі, відбулися два резонансних трансфери, як потім виявилося без відома Слободяна. Спершу голкіпер Костянтин Махновський, який дуже яскраво увірвався в український чемпіонат завдяки самовідданій грі (особливо запам'яталася травма Костянтина в грі з "Дніпром"), відправився до "Севастополя". Пізніше справжній серіал розігрався навколо Ігоря Пластуна. Спершу з'явилася інформація про інтерес до гравця молодіжки з боку австрійського "Штурму", згодом інформація була спростована, але через декілька днів Ігор раптово опинився в "Карпатах". Власне про ці трансфери йшла мова в раніше зазначеній заяві ПАТ "Оболонь".

Втім це не єдині трансфери "Оболонь". Якщо перехід Ігоря Тістика до "Геліосу" втратою можна не вважати, адже вихованець львівської школи не зміг пробитися до основного складу, то переходи Антона Шендрика, Вадима Сапая і Олександра Мандзюка серйозно ослаблювали команду. Втім декому вдалося знайти адекватну заміну. Непогано проявив себе центральний захисник Кирило Сидоренко, а правий захисник Ігор Пердута змусив забути про втрату Сапая. Дивним видавався перехід флангового півзахисника Дмитра Воробея, який до того невдало проходив перегляд, але цього разу вінгер довів свою профпридатність, відіграв достатньо пристойно і забив декілька важливих голів. Але найвдалішими придбаннями стали гравці "Зірки" Тарас Дурай та Олександр Кочура, які дуже швидко стали провідними гравцями команди. Багато сподівань покладали на форварда Олександра Семенюка, але надії не виправдалися, і вже по ходу чемпіонату до команди приєднався досвідчений Олександр Пищур, який швидко отримав капітанську пов'язку.

Стартувала "Оболонь" дуже невдало. Спершу були нічиї проти "Сум" і "Буковини", потім пішли поразки від "Сталі" і аутсайдера "Титана", і лише в п'ятому турі "Оболонь" зуміла перемогти новачків ліги "Полтаву". В цих матчах була помітна слабка зіграність команди, а гра першим номером була для підопічних Сергія Конюшенка була незвичною, адже в Прем'єр Лізі "Оболоні" діяла переважно від захисту. Після поразки від "Геліосу" "Оболонь" почала потроху оживати. Спершу в кубковій грі був обіграний білоцерківський "Арсенал", а потім видала дві поспіль перемоги над "Зіркою" та "Одесою". В цей проміжок "Оболонь" зуміла піднятися до середини турнірної таблиці, а також з'явилися проблиски в грі. Непогано запрацювали фланги, де особливо виділявся швидкий і маневрений Олександр Кочура, адекватно виконував роботу стовпа Оленсандр Пищур, в центрі поля технікою і винахідливістю виділявся Сергій Мякушко, надійніше заграла оборона. Здавалося, що команда знайшла свою гру і скоро підбереться до лідерів. Однак цього не сталося. Почали публікуватися матеріали про ситуацію в команді і відразу ж результати погіршилися. Зуміла здобути лише дві перемоги, а невиразні нічиї розбавили поразки від "Олександрії", "Севастополя" і аутсайдера "Динамо-2". Потік не знайшлося коштів на поїздку в Чернівці, і питання про подальше існування команди стало відкритим. В таких умовах "Оболонь" провела ще дві гри – домашню феєрію проти "Сталі" (програючи після першого тайму 0:2, алчевці зуміли знайти в собі сили схилити шальки терезів на свою користь) і безбарвна поразка ослабленого складу від "Титана". Загалом турнірний шлях "Оболоні" був таким:

Тур	Дата	Господарі	Гості	Рахунок	Голи "Оболоні"
1	13.07.2012	Суми	Оболонь	0:0
2	21.07.2012	Оболонь	Буковина	1:1	Г. Баранець
3	28.07.2012	Сталь	Оболонь	1:0
4	04.08.2012	Оболонь	Титан	1:2	Яковенко (пен.)
5	11.08.2012	Полтава	Оболонь	0:1	Толстяк
6	18.08.2012	Геліос	Оболонь	2:1	Мякушко
7	26.08.2012	Оболонь	Зірка	2:1	Воробей, Сидоренко
8	01.09.2012	Одеса	Оболонь	1:3	Воробей, Пищур (пен), Дурай
9	31.10.2012	Оболонь	Динамо-2	1:2	Пищур
10	12.09.2012	Нафтовик-Укрнафта	Оболонь	0:0
11	17.09.2012	Оболонь	Арсенал	1:0	Кочура
12	29.09.2012	Миколаїв	Оболонь	1:1	Захаревич
13	05.10.2012	Оболонь	Кримтеплиця	1:1	Воробей
14	10.10.2012	Севастополь	Оболонь	2:0
15	15.10.2012	Оболонь	Олександрія	1:3	Пищур
16	20.10.2012	Олімпік	Оболонь	1:1	Пищур
17	26.10.2012	Оболонь	Авангард	1:1	Дурай
18	04.11.2012	Оболонь	Суми	1:0	Воробей
19	10.11.2012	Буковина	Оболонь	+/-
20	16.11.2012	Оболонь	Сталь	2:3	Мякушко, Кочура
21	24.11.2012	Титан	Оболонь	3:0

На зимову перерву "Оболонь" пішла, маючи в своєму активі 22 очки і посідаючи 15 сходинку в турнірній таблиці з відривом від зони вильоту в 11 очок. Проте наразі так і не відомо чи знадобиться цей гандикап сказати важко. Жодної офіційно підтвердженої інформації про подальшу долю клубу немає і в стані невизначеності перебувають і гравці команди, про що в інтерв'ю не так давно заявив Андрій Конюшенко. Але імовірність зняття "Оболоні" зі змагань залишається високою.

З іншого боку, в історії "Оболоні" свого часу була цікава паралель з італійським футболом. Коли в 2002 році "Оболонь" в перше в історії вийшла в вищу лігу, то Олександр Слободян заявив "Чим ми не "К'єво"?", порівнюючи власний клуб з італійською сенсацією, коли команда з передмістя Верони дебютувала в Серії А і замість боротися за виживання тривалий час "Летючі Віслюки" займали перше місце в турнірній таблиці (завершили 5-ми). Однак в історії Серії А була ще цікава історія збільш популярним клубом "Фіорентина". В 2002 році флорентійський клуб завдяки діяльності одіозного президента Віторіо Чеккі-Горрі був оголошеним банкрутом і не допущений до змагань. Тоді ж в Флоренції був організований клуб "Флоренція Віола", що стартував в серії С2. Через декілька років команда повернулася до серії А і повернув право називатися "Фіорентина". А чи не такий розвиток подій мріють вболівальники київської команди?