###Олександрія - Оболонь 1:0. Пан або пропав? Тарас Кабанов таки вистрілив ###

Олександрія. Стадіон "Ніка". 4 250 глядачів

Головний арбітр: Юрій Можаровський (Львів)
Асистенти: Олександр Войтюк (Запоріжжя), Микола Левко (Чернівці)

ПФК "Олександрія" - "Оболонь" 1:0

Гол: Кабанов 73

ПФК "Олександрія": Паньків, Чередніченко, Шевченко (Кабанов 46), Казанюк, Довгий, Запорожан, Гітченко, Муховіков (Давидов 59), Ксьонз (Салхі 31), Сидоренко, Таргамадзе

"Оболонь": Рева, Лупашко, Сапай, Ільків, Сібіряков (Баранець 56), Котенко, Мандзюк, Панас, Слюсар (Толстяк 18), Пластун, Путраш

Попередження: Казанюк 51, Гітченко 87, Салхі 90+3 - Баранец 70

До звітного поєдинку обидва клуби підійшли в блаженному стані «далі нікуди», маючи в своєму очковому доробку аж 4 і 3 пункти відповідно (13 та 16 місця), набираючи в середньому шахові півочка за гру. Тому-то можна було сміливо передбачати: дуель «Олександрія»- «Оболонь» (як і дуель вгорі, «Ворскла» -«Дніпро» ) має стати найнапруженішою в турі. Адже обидві команди нижньої частини турнірної таблиці чудово розуміли: відступати далі нікуди, якихось «слабкіших», простіших, «посильніших» суперників у прем’єр-лізі фактично і немає.

«Пивовари» взагалі ще в нинішній першості не відчували смаку перемог, а жовто-чорні встигли його підзабути, адже останній триочковий успіх команди Володимира Шарана припадав аж на перший тур. Поразка в звітному матчі для обох суперників була б ЧП – ПФК в наступному турі вирушає в Донецьк, де чека, який-не-який, а облегіонериний та зашахтарений «Металург»- оболонці ж зіграють за тиждень проти не дуже передбачуваної «Волині», яка на тур раніше на тому «Авангарді» капітально познущалася саме над нинішніми суперниками «пивоварів». Крім того, «Оболонь», яка зірок із небес у цьому розіграші не хапає, в минулому турі вхопила домашню результативну нічию з «Металістом»: Сергій Ковалець ледь не переграв свого колишнього шефа по «Металісту» самого Мирона Маркевича (схоже, все-таки єдиного тренера, який спромігся гідно підготувати свою команду до єврокубків ). Це мало стати для оболонців додатковим стимулом у матчі. Для олександрійців таким могло бути відкриття ще одного, штучного футбольного поля та відчуття того, що все-таки перша домашня перемога в прем’єр-лізі потрібна як повітря – чому б не почати з «Оболоні», навіщо відкладати це діло на потім?

Був іще один нюанс прихований нюанс цього поєдинку: перед тим, як «Олександрію» минулого року очолив у зимове міжсезоння Володимир Шаран, на її її тренерському містку перебував саме Сергій Ковалець. С.Ковалець тоді будував розважливі і розумні, але неспішні, як і його характер, плани виведення ПФК «Олександрія» на новий рівень футболу і не поспішав із обіцянками «вишки». Потому стався прикрий для місцевих вболівальників випадок: Ковальцю запропонували узимку очолити «Оболонь», клуб прем’єр-ліги, і Сергій, розшаркавшись, із провінційного містечка спішно ретирувався в еліту. По тому, сотворивши кілька сенсацій у вигляді двох перемог над «Шахтарем» та однією над «Динамо» , Сергій Ковалець досі успішно продовжує рятувати «головних пивоварів країни» від вильоту з «вишки». Тим часом, Володимир Шаран, який змінив його на тренерському містку ПФК, спочатку дограв сезон за товариша по цеху, а потім з першої своєї спроби вивів ПФК у прем’єр-лігу з першого місця, завоювавши малі золоті нагороди. Успіх Володимира Шарана був настільки швидкий у порівнянні з більш скромними, ніж у решти клубів еліти, фінансовими можливостями «Олександрії», що свій дебютний чемпіонат команда вирішила грати «з коліс», практично серйозно в міжсезоння не доукомплектувавшись. Так чи інакше, однак, якщо поглянути на склади команд, склалося так, що в цьому турі зустрічаються дві РЕАЛЬНО, а не ВІРТУАЛЬНО найбільш українські за підбором футболістів команди. Так що, жартома кажучи, в суботу з`ясовувався ще й такий цікавий факт – хто нині є безлегіонерським чемпіоном України. А ще: «Оболонь» мала довести, що вона гідна вищих місць, ніж зона вильоту, «Олександрія» - не випадковість своєї появи в еліті. (Тренерська дуель Ковалець-Шаран – окрема розмова. Тому що в Україні насправді не так багато молодих тренерів-вихованців місцевого футболу, які прогресують. Треба зважити, що в прем’єр-лізі команди можна розбити на три умовні групи: ЛК - легіонерські клуби (це ті, в яких переважно футболісти-легіонери та найдорожчі з українських майстрів шкіряного і самі грають, і присутність тренера на лавці мало що значить, наприклад, «Дніпро» та «Динамо»), ЛТК - легіонерсько-тренерські клуби (де роботу з «коштовними» футболістами проводять неабиякі за ціною і якістю тренери, наприклад - «Шахтар» та «Металіст» ) та ТК - клуби тренерські – ті, кожен успіх яких, зважаючи на поміркований клас футболістів, всеціло залежить передовсім від тренерського генія та вміння команди чітко виконати ці вказівки. З огляду на це, нам важливі не тільки геній Павлова чи Альтмана, а й цікаво спостерігати, як прогресує Сергій Ковалець та Володимир Шаран, а не на те, скажімо, як регресує Хуанде Рамос).

Матч почасти виправдав всі ці надії. А от тільки дивідеди і лаври переможця дісталися одній команді – господарям. Чи то попередній поєдинок з «Металістом» забрав у пивоварів надто багато сил, чи то відсутність дискваліфікованого тренера далася взнаки, але на себе «Оболонь» явно схожою не була. Весь перший тайм пройшов за домінування ПФК. Причому складалося враження, що ніякої контр-гри в атаці «Оболонь» взагалі запропонувати не здатна. Це тим більш дивно, що швидкості в матчі не можна назвати космічними. Олександрійці здивували тим, що хоч і йшли в атаку, однак весь час у них щось не клеїлося: то з командною грою, то з точністю передач, то з місцем, у якому мав перебувати гравець групи атаки. В усякому разі, володіючи територіальною перевагою, і весь час прагнучи вперед, відчуття, що гол от-от визріє, не було. І що частіше атаки господарів захлиналися в грамотному захисті гостей, то більше росло відчуття, що матч таки закінчиться безголевою нічиєю. Ні пристрілка Таргамадзе вже на 4 хв., ні перспективний штрафний у виконанні Муховікова на 6 хв. (удар вийшов абсолютно безхитрісним), ні на 13 х. штрафний у виконанні вже самого Таргамадзе, ні прориви Муховікова, Ксьонза та Довгого правим флангом, ні удар Андрія Гітченка на 30 хвилині так і не принесли своїх плодів. «Оболонь» відповіла стрімкою контратакою на 25 хв., та небезпечним штрафним по центру на 28-й.

Можливостей безпосередньо увійти в штрафну і провести зрілу комбінацію в матчі було так мало, що під кінець тайму капітан «Олександрії» Олександр Казанюк гарматним пострілом намагався відкрити рахунок – кулю прийняли на себе захисники, а Андрій Заорожан на 39 хв. наважився навіть на гарматний постріл у стилі Роберто Карлоса і мало не з центру поля. ПФК «Олександрія» подав, проте, в першому таймі 5 кутових, останній із яких на 43 хвилині мало не закінчився взяттям воріт за участю Андрія Гітченка (у другому таймі в цього захисника був ще один шанс забити) – трохи не поталанило.

Друга половина гри проходила за сценарієм першої, окрім того хіба, що на початку тайму «Оболонь» була активізувалася і навіть почала активно шукати шляхи до чужих воріт. На 60 хвилині в Олександра Мандзюка був найреальніший момент для взяття воріт – після його удару головою чудово зіграв воротар. Прохід Салхі лівим флангом на 71-й, коли йому ніхто не перешкоджав, став першою тривожною ластівкою для гостей. На 73 хвилині нарешті вистрілила гармата Тараса Кабанова: не вийшло з «Металістом» у першому таймі, вийшло проштовхнути мяч у ворота «Оболоні» в другому. Тарас провів, безумовно, свій кращий поєдинок. А Шаран переграв свого візаві у плані замін (одна з яких була вимушеною – травму отримав правий півзахисник Павло Ксьонз). Тому що після забитого голу у господарів неначе відкрилося друге дихання. Вони пішли вперед у дощ, що саме почався, з небувалим азартом і могли забити ще. Втім, і «Оболонь» могла відігратися – після подачі на 88 хвилині єдиного супроти восьми у господарів кутового – Юрій Паньків був на місці.

Що ж, варто зазначити, що за не дуже видовищної гри перемогу святкували, вочевидь, ті, хто більше її прагнули. «Олександрія», швидше за все, з 7 очками потрапить на 11 місце і 27 серпня зіграє вельми не простий виїзний поєдинок проти донецького «Металурга», настрій і сили якого будуть прямо пропорційні результату завтрашньої гри з «Металістом». Жовто-чорні, проте, далекі від спокійного життя. В наступних кількох турах їм конче потрібно набирати очки, аби небезпечна зона залишилася подалі. Щодо «Оболоні», то, незважаючи на оптимізм Олега Ратія на прес-конференції – мовляв, нічого, що втратили стільки очок – грали ж у перших турах із лідерами, ситуація для команди плачевна: останнє місце, мінус 10 у графі забитих-пропущених, та ще й суперники однакового класу не дають вигравати. На дні таблиці всіх, у принципі, поки що рятує те, що й решта аутсайдерів поки що «валяться» під ударами грандів та середнячків.

Олег Ратий, тренер «Оболони»:

- Ну, наверное, в принципе, победил тот, кто больше этого хотел. Другое из впечатлений – то, как обстоят в Александрии дела с инфраструктурой – здорово, здесь столько делает президент, надо, чтоб больше было таких людей. В то же время, хочу отметить и нашего президента – не так просто в Киеве строить команду, он старается – стадион там на Оболони для жителей Оболони – заводская команда. Очень хорошо, что есть такие президенты.

- Перший тайм був достатньо кволим, що не вистачило команді, щоб забити в ворота олександрійців?

- Завершального, самого последнего удара.

- Как повлияло на состояние команды отсутствие тренера?

- Конечно, повлияло! Вы знаете, любой коллектив, главный тренер – есть главный тренер. Я хотел бы сказать, что все равно, ребята выходили на поле и бились – поэтому, футбол есть футбол.

UA-футбол: - Было такое впечатление, что в первом тайме «Оболонь» не была похожа на себя…

- Будем смотреть, будем анализировать, будем разбирать игру…

- До 70-й минуты на поле была практически равная игра. После 70-й минуты что-то произошло: почему-то стали возникать свободные зоны, в которые стали прорываться александрийцы. С чем это связано?

- Только что ответил. Да, будем разбираться. Я так сразу сказать не могу. Посмотрим, проанализируем, видео посмотрим.

- С чем связаны замены?

- У нас центральные защитники переигрывали… А Сибирякова… У нас слабо работали фланги, поэтому хотели усилить.

UA-футбол: - Как Вы оцениваете положение своей команды после семи туров? Три очка, минус десять мячей в графе?

- Ну, я бы не сказал, что у нас такое плачевное состояние: мы сыграли с лидерами нашего футбола – «Динамо», «Шахтером». Я считаю, что команда неплохо выглядела. И даже перед этим матчем у нас была игра с «Металлистом» - ребята доказали, что они умеют в футбол играть. Где-то чего-то не хватает: будем разбираться, будм стараться.

UA-футбол: - В связи с этим вопрос: не забрала ли игра с «Металлистом» слишком много сил – так что команда попросту устала?

- В первую очередь, психологических сил много забрала – да, очень тяжело ребят психологически поднять…

Володимир Шаран, тренер ПФК «Олександрія»:

- Я вас всіх вітаю з першою домашньою перемогою. Так, звичайно, - це домашня перемога, і це дуже приємно – враховуючи той фактор, що в нас багато травмованих. Дійсно, люди віддаються максимально. Незважаючи на те, що в нас дійсно було перед цією грою чотири очки, я рахую, що по чемпіонату претензій у мене до хлопців немає: ну, звичайно, виняток складає гра в Луцьку. А так, в принципі, ми показували видовищний футбол. Але сьогодні ми знали, що не вийде такого футболу, тому що дійсно грали дві команди, які, не знаю, може, я помиляюся, та все рівно – завдання ставлять такі, щоб залишитися в прем`єр-лізі, - і тому було дуже важко. Найголовніше, це – перемога, перемога, яка в психологічному плані повинна додати нам впевненості і будемо працювати далі, - так, як ми працюємо. А гра дійно була дуже важкою – багато було довгих передач, багато боротьби, багато стандартів. Ну я рахую, що, ну трішечки ми переграли «Оболонь» - тому що моментів біля наших воріт ми не бачили – за виключенням стандартів.

- Володимире Богдановичу, прокоментуйте, будь ласка, інформацію в інтернеті про перехід Таргамадзе до львівських «Карпат»…

- Звичайно, чутки є. І я не буду приховувати, що люди цікавляться футболістом. Думаю, що поки що про це надто рано говорити – до зими Таргамадзе буде у нас. А як буде далі, я не можу відповісти на це запитання. Але, дійсно, це правда – і цікавляться не тільки «Карпати». Не казатиму, хто. Футболіст сам знає, хто ним цікавиться.

UA-футбол: - Після забитого гола команда просто як на крилах понеслася на ворота суперника. А перед тим було якось дуже багато браку в передачах, невпевненості тощо.Це пов` язано з результатом із «Волинню»?

- Та, ні. Я не думаю, що це пов`язано з матчем із «Волинню». Просто, хлопці розуміли, що сьогодні потрібна тільки перемога. І тому ми налаштовували хлопців тільки на неї. І тому-от десь хвилювання ці були. Перед матчем я так і сказав на планірці: заб`єте, появиться впевненість і буде гра. І так воно і вийшло – забили, впевненіше стали грати і все нормально, хоча до цього моменту теж моментами грали непогано.

UA-футбол: - У минулому турі «Оболонь» здивувала результатом. А чим вона здивувала вас?

- Бійцівськими якостями. Ми знали, що це молоді хлопці, зіграні, вже багато років грають разом – я маю на увазі в ФК «Львові», потім – в «Облолоні». В принципі, ми очікували такої гри. Здивувати – не здивували.

- Коли ви зюагнули, що гда ваша команда уже переграє «Оболонь»?

- Чесно кажучи, коли Таргамадзе наніс удар дуже такий небезпечний, потім – пару стандартів. І десь включили швидкість. Я побачив, що ми можемо їх переграти. Щоб перегравати, я не можу сказати, щоб перегравали, – але після таких моментів появляється впевненість – як у тренера, так, сподіаюся, і в футболістів. В другому таймі до гола такої впевненості я небачив. Як забили гол, звичайно, тоді я вже був впевнений, що ми повинні перемогти.

- Складається таке враження, що Тарас Кабанов – як паличка-виручалочка.

- А як це паличка-виручалочка? Він що, в кожній грі забиває?

- Означает ли сегодняшний выход, что Кабанов все же выигрывает у Шевченко конкуренцию за позицию основного форварда?

- Я дав Кабанову шанс в Харкові, з «Металістом». Ми думали, що Шевенку має прорізатися той момент, щоб забити гол. Тому я й поставив в основу Шевченка. Він, проте, скажімо, губив м`яч - часто на рівому місці, Кабанов – більш досвідчений, він може зачепитися за м`яч, але Кабанова на всю гру не вистачає. Тому ми вирішуємо – ставити спочатку Шевченка і підсилювати потім Кабановим.

- - Прихід у команду нігерійця Франка Теміле, чи означає він, що найближчим часом він буде в основі. Чи не пропонується в разі оренди з київського «Динамо», що ви його берете, і він має грати? Чи він також має вигравати конкуренцію?

- Звісно, президент, Микола Миколайович Лавренко, запитує: а де Теміле? Ми йому пояснюємо, що ми не знали, що в нього була дуже серйозна травма. Мені сказали, що травма, а не сказали,яка. Коли він сюди приїхав, ми дізналися, що в нього хрестовидні зв`язки… і тому після цієї травми дуже довго треба відновлюватися. І тому-то він тільки два тижні тренувався в загальній групі з «Динамо» Київ. І звичайно, він сюди приїхав і ще жодної гри не зіграв. Грали проти «УкрАгроКому» і вчора він зіграв за дублюючий склад і отримав знову травму. М`язи ще не готові. Але ми на нього сподіваємося. В нього є швидкість, непоганий футболіст. Єдине, що сказати, що він гратиме в основному складі, ми не можемо. Петру Леука додає на тренуваннях. Але, скажемо так, на даний момент ми вже будемо його потихеньку підключати. Бо він виявив себе непогано в тренувальному процесі і якщо за дублюючий склад себе проявлятиме впевнено, то гратиме. А так люди – орендовні.

- Чи будуть дозаявки нових гравців до 31 серпня?

- Та я боюся загадувати, тому що ще має чотири футболісти приїхати на наступному тижні. Два ганійці – нападник і опорний півзахисник, і мають приїхати ще два футболісти – чех і поляк. Матюхіна, думаю, залишимо. До зими він буде в клубі, а там побачимо, як він себе проявить. Тому що футболісти потрібні. В нас повний лазарет – Арурі, Зейналов, Єрмак, ще й воротар Гришин зламав палець на тренуванні...